11-10-2019
Щойно закінчив читати «Історію Києво-Могилянської академії» Зої Хижняк. Те, що ЖОДНА інституція України не вплинула на її історію більше, ніж Могилянка, я знав і раніше, ще з бутності її студентом. Але факти про роль Могилянки у просвіті та реформуванні Московії виявилися просто шокуючими.
Петро Чайка – студент-медик із Могилянки – був командирований до Уралу. І важливо навіть не те, як блискуче від виконував свої лікарські зобов’язання. Важливо те, що за два покоління світ отримав одного із найвидатніших композиторів усіх часів – Петра Чайковського. Отже, цей музичний геній – онук могилянця. Вам колись хтось про це казав?
Московську слов’яно-греко-латинську академію – перший вищий навчальний заклад Московії – було засновано могилянцем Стефаном Яворським у 1701 році, куди його викликав з Києва Петро І. Протягом півсторіччя в академії працювали 95 могилянців, а серед 23 її ректорів 18 були могилянцями. І саме сюди прийшов навчатися із Холмогорів ще неписемний дев’ятнадцятирічний Ломоносов. Вже роком пізніше він складав прості вірші латиною. Так, тут можна похвалити спраглого до знань юнака. Але віддаймо шану тим блискучим викладачам-могилянцям, які лишень за рік!!! навчили неписемного юнака віршувати латиною. Додаймо, що на той час для могилянців латина (європейська мова науки) була, фактично, рідною. Нею вони спілкувалися як на роботі, так і після неї. Але повернімося до Ломоносова. Відучившись у Москві, він їде навчатися… так, до Києва, до Могилянки! І вже потім, як одного з найкращих студентів, його відправляють до Санкт-Петербургу й пізніше до Європи. Висновок? Без Могилянки не було б Ломоносова, найбільш, можливо, відомого російського вченого.
Окрім Московської академії, могилянці заснували у Московії 25 інших вищих навчальних закладів.
Могилянці заклали сотні шкіл, від Воронежа до Іркутська, від Воронежа до Астрахані, де виховували за власний кошт російськомовних дітей та дітей інших національностей. Вони укладали букварі та збирали бібліотеки. Наприклад, власна бібліотека могилянця Теофана Прокоповича (він був чимось на кшталт особистого радника царя та його міністром), що складалася з 3192 книжок, стала по його смерті надбанням Новгородської семінарії.
Театр, як такий, виник у Москві завдяки могилянцям. Працюючи там, вони просто відтворили те, що було типовим в Києві (першими акторами України були могилянці).
Викладачами дітей царських сімей були переважно могилянці.
Проєвропейські реформи, здійснені Петром І, стали можливими лише завдяки могилянцям, які втілювали їх у життя. Фактично, його «вікно у Європу» значною мірою прорубали могилянці своїм європейським досвідом, освіченістю та знаннями.
І якщо Ви коли-небудь читали синодальний переклад Біблії (один із найпопулярніших сьогодення), Ви маєте знати, що синод (орган для реформування те керування церкви) був створений могилянцями, зокрема Теофаном Прокоповичем.
Могилянці поклали початок сучасній медицині у Російській імперії. 1/3 всіх акушерів, хірургів, епідеміологів тощо були могилянцями.
Укладниками перших бібліотек також були могилянці. Вони просто робили це за звичкою, сформованою у Києві.
Сила силенна священнослужителів, від Уралу до Сибіру, були могилянцями.
Міністри освіти, закордонних справ, посли та ключові посадовці – також.
І цей перелік нескінченний.
Але навіщо ж могилянці все це робили?
Так, у деяких випадках вони їхали на чужину через царські накази або запрошення. Потім ті, кого викликали, запрошували помічників, і хто ж був більш придатний до цього, ніж інші могилянці? Тут все логічно. Але часом нам складно побачити мотив десятків та сотень найкращих студентів та випускників Могилянки, які залишали домівку та вирушали у дальню подорож, часто-густо проповідуючи, викладаючи, допомагаючи за власний кошт. Заради чого?!?!
І тут мені пригадується цікавий факт про британських місіонерів 17-18 сторіч. Фактично, Велика Британія стала першою країною, мешканці якої подорожували кудись з ідеологічною та просвітницькою місією, не ставлячи ніяких матеріальних інтересів. Щось схоже, певно, відбувалися і з могилянцями. Здобувши освіту у Києві (одну з найкращих у тогочасній Європі), вони прагнули поділитися знаннями з іншими. З якими іншими? В Європі могилянці вчилися та викладали (Польща, Німеччина, Англія, тощо). А нести просвіту вони прагнули тим, хто найбільше цього потребував. Так би мовити, «найтемнішим». Саме тому – північно-східний напрямок, Московія.
Як же віддячила тисячам могилянців Московська імперія за цю просвіту? У Біблії, Євангеліє від Івана, 10:10, є такі слова: «Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити». І саме це відбулося із московською «вдячністю» Могилянці та могилянцям. По-перше, звідусіль прибиралися будь-які згадки про українське походження видатних особистостей або про київський вплив на них, як з Чайковським та Ломоносовим (украсти). По-друге, чинилися всілякі перепони діяльності та існуванню Києво-Могилянської академії: відмова у фінансуванні, відбирання прав та привілеїв, заборона викладати українською тощо (нищити). Зрештою, у 1819 році царським указом Могилянку було закрито (убити). Московія скористалася нашим найкращим та викинула напризволяще.
Історія доводить, що леопард не позбавився своїх цяточок (a leopard never changes its spots). Сьогодні ставлення Москви те ж саме: вкрасти, вбити, знищити. Чи вивчимо ми колись цей історичний урок?
І, насамкінець, дякуємо тобі, Могилянко, що нам є, чим пишатися!
Також, дякуємо Вам, Зоє Хижняк, що написали Вашу чудову книгу «Історія Києво-Могилянської академії»!
Читайте також:
📚 Записки о путешествиях по Великой по Британии. Глава 5. Оксфорд + Кембридж = ОКСБРИДЖ
📚 Неправильные глаголы в стихах
📚 Записки о путешествиях по Великой по Британии. Глава 4. «Очередной синдром» британцев.
