НЕОНІЛА ВОДОЛЬСЬКА
викладач англійської
Коли мені було 5 років, я почала відвідувати гурток дошкільного розвитку. Звісно, там були танці й малювання, але найцікавішою для мене була англійська! Я чітко пам’ятаю той день: дорогою на своє найперше заняття я проговорювала різні абракадабри, уявляючи, що я вже говорю іноземною мовою.
У школі найулюбленішими предметами були англійська та література. У вільний час слухала пісні, дивилась відео з субтитрами, читала книжки англійською, підписувалась на англомовні канали у YouTube. Але найкращою практикою для мене стало знайомство із Джессікою — дівчиною із Пенсильванії, США. Завдяки Джессіці та сайту www.penpalworld.com, де ми познайомились, я переборола сором’язливість перед висловлюванням своїх думок англійською, страх сказати щось неправильно. Я дуже вдячна їй за це, адже можливість поїхати в іншу країну є не у кожного (тоді не було її і в мене). Але мені вдалося на власному досвіді переконатися, що занурення в англомовне середовище, навіть створене штучно, – чудодійне.
Вступаючи до Могилянки та обираючи спеціалізацію, вагалась між філологією та психологією. Зрештою, обрала перше, бо вважаю, що викладач має знати, як працює людський мозок та уява, аби якісно навчати й постійно мотивувати. Переконана, що завдяки знанням про психологію можу ефективніше допомогти моїм студентам опановувати англійську та досягати їхніх мрій. У Києво-Могилянській академії студенти мають можливість слухати курси з різних спеціальностей, тож я спробувала себе і в ролі письменниці, і журналіста, і синхронного перекладача, і того ж-таки психолога, що сукупно допомагає мені у професії викладача.
Ми вчимося все життя, і я підтримую у собі постійне бажання спробувати себе у чомусь новому (а раптом сподобається) і неважливо, це вивчення течій у мистецтві, волонтерство, чи кемпінг, адже вихід із зони комфорту дорівнює розвиток. Саме тому я завжди намагаюсь довести учням, що ніколи не пізно почати відвідувати тренінги, лекторії, навчитися кататися на велосипеді чи вивчити нову мову!
До речі, оскільки англійська супроводжує мене усе життя (а це сприяє стиранню того свіжого погляду на мову, який є у початківців), нещодавно я почала вчити німецьку. Я ніби занурююсь у світ людини, яка стикається з мовою вперше! Такий експеримент дуже цікавий для викладацької діяльності: які думки виникають у людини в голові, як вона намагається проводити паралелі з рідною мовою тощо. Я дуже люблю помічати в очах учнів те саме захоплення, яке було у мене п’ятирічної під час першого знайомства з англійською. Бо найлегший спосіб опанувати нову мову – полюбити її, адже тоді постійно хочеться взнавати все більше, а в цьому я вам допоможу. До зустрічі!
Вам також буде цікаво переглянути:
