АЛІСА ІГНАТЕНКО
викладач англійскої
«Ніколи в житті не буду викладачем, — волала чотирнадцятирічна я. — Буду юристом. Або маркетологом. Але вчителькою — ніколи!» Річ у тім, що моя мама, до того, як стала ревізором, працювала вчителем початкових класів. Я бачила силу-силенну зошитів для перевірки; чула незадоволених батьків невгамовних діточок; спостерігала, як матуся заповнювала купи документації; відчувала, який океан нервів вона витрачала. Тому — що завгодно, але не вчителювання! Зараз, викладач англійської сама, я із посмішкою згадую ті часи й мої настрої.
Англійську я почала вчити у першому класі. Вдома завжди були розвиваючі книжки зі схемами та малюнками. У школі, на жаль, з учителями не склалося, тому й доводилося доучуватися самій. Слухала пісні англійською, дивилася зарубіжні серіали в оригіналі з субтитрами. А коли в 16 довелося вибирати майбутню професію, я без сумнівів знала, що стану юристом. Але доля вирішила інакше й закинула мене у Київський національний лінгвістичний університет на факультет німецької філології. «Нічого, думала я, 1 курс протримаюся, а далі вступлю на юрфак». Мені було надзвичайно важко (на додачу до всього, я виявилася старостою), але рятувала приголомшлива група та молоді, веселі викладачі. Одного разу одна з них запропонувала попрацювати в її школі англійської влітку, оскільки потрібна була заміна. «Чому ж ні? Давайте спробуємо». І мій світ перевернувся.
Я працюю викладачем англійської вже 7 років і не збираюся зупинятися. Нізащо не проміняю ігри зі студентами, їхні щасливі «дякую!» після закінчення курсу, смішні історії під час занять і просто крутий майданчик для креативу на стос документації та офісну роботу. Вірю, що в житті кожна людина створена для чогось масштабного й великого. Просто є ті, які ще не здогадуються про свою значущість, а є ті щасливчики, які вже змогли реалізувати себе. На даному етапі життя я себе знайшла й отримую задоволення від того, що можу ділитися своїми знаннями з величезною кількістю людей. Але ж весь кайф того, що ти вчитель, полягає в тому, що у відповідь ти отримуєш потужний заряд позитиву, купу нових вражень та знайомств, і, найголовніше, досвід та розвиток.
На роботі дотримуюся правила «3 L» зі студентами: Listen, Learn and Laugh. Щиро вважаю, що без сміху й жартів неможливо проводити заняття.
Що ще розповісти про себе? Ненавиджу лицемірство й брехню. Не уявляю свого життя без подорожей. В університеті також вивчила іспанську та дуже хотіла побувати в Іспанії. У минулому році мрія здійснилася, і мені вдалося пожити там в кількох містах. Крім того, я відвідала Австрію, Чехію, Угорщину та Польщу. Також шалено подобається подорожувати в межах України, з багатьма регіонами пов’язано дуже багато теплих спогадів.
Люблю шукати натхнення у всьому, люблю простоту, люблю жити, люблю любити. А взагалі приходьте на заняття й самі все побачите. Найголовніше — не боятися зробити перший крок і все ж почати вчити англійську. Зі свого боку, я постараюся зробити процес навчання максимально продуктивним, комфортним і легким. Тільки не треба відкладати на потім і обіцяти собі почати з понеділка. Почніть саме зараз!
Вам також буде цікаво переглянути:
